Зірка «Восходу» сходить над Верховним судом

21

Суспільний розвиток і моральну температуру в країні можна виміряти через ставлення до літніх громадян та дітей. І якщо з першим показником у нас повний завал, навіть прикладів наводити не треба (так і мерехтять перед очима картинки, коли літній чоловік або жінка порпаються на смітнику), то ситуація, що пов’язана з дітьми і підлітками, потребує ілюстрації.


І найбільш промовистою картинкою, просто репінським полотном того, як владно-олігархічний бестіарій турбується про підростаюче покоління є справа, ні(!), ціла епопея з подій навколо спортивного клубу «Восход».

У цієї історії є кілька етапів, таких собі реперних точок. І перша з них — судовий процес, що без перебільшення можна назвати знущанням над правосуддям — в Господарському суді Києва, де суддя Івченко ну просто «поховав» те правосуддя, ще й потоптався на могилі небіжчика: за чверть мільйона доларів ухвалив рішення, яке позбавляло державу Україна незлецьких шматків держмайна.

Оця сумнозвісна цифра — 250 тисяч зелених — вже стала притчею во язицах, вона увічнена в плакатах, транспарантах, в інтернет-мережі на сайтах ЗМІ, соціальних мережах і на телебаченні.

Після того кривосудного шедевру, або ж — шедеврального кривосуддя від судді Івченка, власність на Спорткомплекс «Восход» «перекочувала» до однойменної ГОшки — ГО «СК»Восход», в якій кінцевим бенефіціаром є небагато-немало аж цілий заступник генпрокурорки Венедіктової — Роман Говда.

Після такого квазізаконного, кривосудного рішення діловари з ГОшки зробили спробу передати купу українського майна російським забудовникам. Так-так, під час війни з РФ і неодмінно російським! Ви не марите, і я не помилився. Наче як у шпигунському серіалі «С чего начинается Родина».

Це проти молодшого Байдена наше «уславлене» ДБР може відкрити фейкове розслідування, щоб через пана Деркача зробити приємне самому диктатору Путіну. Натомість, в упор не помітило зради в майновій архітектоніці «СК»Восход», де засвітилися і колишній російський олігарх — нинішній паперовий магнат Крупчак, і його поплічник росіянин Камєнскій.

Для того, щоб обдарувати росіян на сьомому році війни смачними шматками української столичної власності, стали в пригоді «чорні» специ: держвиконавець у Львові ну, типу, помилково зняв 6 арештів з «багатостраждального» держмайна, а «чорний» нотаріус Незнайко, що приїхав до Києва з Луганська (от де Схід і Захід разом!), почав хвацько перепродувати майно «СК»Восход», аж поки Міністерство юстиції України не припинило ті злочинні гешефти.

Отже, після того, як суддя Івченко своїм рішенням потоптався по закону і правосуддю, справедливість Громаді довелося обстоювати в Апеляційному госпсуді Києва.Кілька місяців поспіль діти, батьки, тренери і громадські активісти виборювали ту справедливість під дощем і снігом у стін Апеляційного господарського суду. Тим часом, розгляд апеляційної скарги на незаконне рішення судді Івченка неодноразово зривали — влаштовувалися різноманітні провокації аж до мінування будівлі Апеляційного госпсуду включно.

Нарешті, 23 грудня 2020 року колегія суддів Пантелієнко, Отрох, Грек прийняла законне і справедливе рішення. Вони довели, що в Україні ще є притомні судді.Тож державне майно було повернуто спортивній громаді Дарницького району Києва і дітям-спортсменам.

Але рейдери і забудовники не схаменулися. Вони продовжили хрестовий похід Корупції і дійшли аж до Верховного суду України.

Тож майбутнє рішення Верховного суду може бути одночасно і законним, і патріотичним. А громадянське суспільство України скоро побачить чи такі судді, як пан Івченко, є правилом, чи все-таки прикрим винятком у системі господарських судів України.

vyboranema.in.ua

Комментарии Facebook