На тлі великої руйнації проведемо «Велику реставрацію»…

11

В Україні у 2021 році на програму «Велика реставрація» заклали 2 мільярди гривень. Їх спрямують на реконструкцію і відновлення культурних об’єктівПро це повідомив міністр культури і інформаційної політики Олександр Ткаченко в інтерв’ю LB.

«На велику реставрацію в цьому році закладено 2 мільярди, які діляться на 1,7 мільярда (закладені в спецфонд від «ігровух») та 300 мільйонів загального фонду, які ми почнемо використовувати вже найближчим часом», – сказав Ткаченко.

За його словами, вже складено разом з обласними адміністраціями попередній список об’єктів реставрації, але він повинен пройти експертну раду.

«У деяких цих проектів вже є необхідна проектна документація, яка дозволить почати роботи негайно. За баченням президента і міністерства, програма повинна охопити всі регіони країни, не тільки Київ та Львів», – зазначив міністр.

Ткаченко уточнив, що вже обговорюється питання, яким чином забезпечити гарантію наявності грошей, а поки що готується проектно-кошторисна документація на ту суму, яка є, 300 млн. гривень. Сама програма «Велика реставрація» розрахована мінімум на три-чотири роки, додав він.

Від відповіді на запитання, скільки грошей на неї закладено в цьому році, які проекти в пріоритеті і чи є якісь антикорупційні механізми для того, щоб підрядник виконував свою роботу вчасно, а не пиляв бюджети по 10 років, як було з Маріїнським палацом, Ткаченко ухилився.

З неприхованим азартом вдивляючись у перспективу розпорядження 2 мільярдами гривень на реставрацію невідомих поки що замків, міністр міг би – хоча б з правил пристойності – згадати пам’ятки архітектури Києва, які свого часу не пройшли «експертну раду», а були страчені без суду і слідства: Флігель Казанського, Гостинний Двір, Оборонні вали бастіону музею «Косий Капонір» на території «Київської фортеці», Перший київський водогін, Дім Крістера, Флігель із ромашками, Прибутковий будинок на вулиці Антоновича, 44 тощо…

Україна у спадок з радянських часів отримала понад 142 тисячі пам’яток, однак до Держреєстру чомусь занесені лише 3,5% (?!) від загальної кількості – лише 5 тисяч об’єктів. Решта кинута державою напризволяще.

У Києві ситуація з обліком більш ніж критична, вважає Олена Терещенко (Єскіна), громадський діяч, правозахисник, депутат Київради VII скликання: «Із 12 тисяч об’єктів культурної спадщини, які колись вважалися такими, органам їх охорони зараз відомо лише 3 566. А до реєстру занесено ще менше – 2 237, тобто менше 19 % загальної кількості всіх об’єктів. Немає жодного пояснення, чому не отримали статус пам’яток та не потрапили до реєстру (а це автоматично означає, що опинилися на межі знищення) такі перлини країни, як Маріїнський палац, Кловський палац та безліч інших унікальних історичних споруд.

До того ж реєстрів пам’яток є декілька. І всі вони під грифом «секретно», тому простежити, що там є, а чого вже немає або ніколи не було, не можуть навіть чиновники. Вони, виявляється, користуються якимось «зведеним робочим переліком».

Пам’ятки не заносяться до реєстру з певним інтересом: не внесену до реєстру стародавню будівлю, яка має велику архітектурну або історичну цінність, можна і знести, і «реконструювати» у багатоповерховий монстр, отримавши величезні прибутки».

Чи не з тих самих причин не внесено до реєстру та не присвоєно охоронні реквізити будинку № 4-В по вулиці Липинського В’ячеслава (колишня Чапаєва) в Києві?

У вересні минулого року наше видання спрямувало звернення до міського голови столиці Віталія Кличка про необхідність відновлення історичної справедливості щодо цієї пам’ятки архітектури, а саме – надання садибі, збудованої архітектором Миколою Горденіним у 1899 році на замовлення дворянина Зміївського, охоронного статусу. Відповіді не дочекались.

У червні 2018 року Верховна Рада прийняла за основу законопроект №8202 «Про внесення змін до деяких законів України з питань удосконалення системи охорони культурної спадщини». Нещодавно Комітет ВР з питань культури і духовності розглянув і рекомендував парламенту прийняти законопроект у другому читанні.

Як повідомив заступник голови КМДА Валентин Мондриївський, прийняття документа значно «посилить відповідальність за нехтування пам’ятко-охоронним законодавством і стане дієвим механізмом у боротьбі з порушниками».

З огляду на мовчання Кличка стосовно надання охоронного статусу будинку № 4-В по вулиці В’ячеслава Липинського, навряд чи його «бджоли» підуть проти меду.

Комментарии Facebook