Чи покарають винних у розстрілі “Небесної сотні”?

4

“Я знаю вбивцю мого чоловіка”

“Я знаю, хто застрелив мого чоловіка. Я знаю його ім’я, бачила його фото в інтернеті”, – каже Людмила Корнєєва, дружина Анатолія Корнєєва, сільського голови з Хмельницької області, який загинув 20 лютого 2014 року, на вулиці Інститутській у Києві.

“Слідчі встановили за кулею, яку дістали з мого чоловіка. Експертиза довела, з чиєї зброї був постріл. Це молодий хлопець, який стріляв разом із іншими бійцями у беззбройних людей, наче на сафарі. Я не знаю його долі, але я вірю, що покарання буде”, – розповідає Людмила.

Той боєць “Чорної роти”, про якого говорить Людмила Корнєєва, як і ще 20 колишніх бійців спецпідрозділу “Беркут”, втекли з України і з 2015 року перебувають у розшуку СБУ. За даними спецслужб, вони отримали громадянство Росії або посвідку на проживання в РФ.

Людмила, яка впродовж кількох років їздила на суди і свідчила як одна із потерпілих, каже ВВС News Україна, що досі не може усвідомити, як можна було віддати за обміном на полонених з так званих “ДНР” і “ЛНР” п’ятьох ключових підозрюваних у наймасовішому вбивстві на Майдані. Коли суд вже наближався до завершення.

“Це було як насмішка над нами”, – зізнається вона.

Посвідчення вбитого Анатолія Корнєєва

Посвідчення Анатолія Корнєєва, вбитого 20 січня, знайшли активісти Майдану. Його дружина Людмила вірить, що вбивць покарають

Після обміну розгляд справи у Святошинському райсуді Києва зупинився майже на рік.

Але наприкінці 2020 року судовий процес відновився. Це сталося після того, як до України повернулося двоє із п’яти підозрюваних, Сергій Тамтура і Олександр Маринченко. Вони почали брати участь у засіданнях суду.

Для рідних і близьких загиблих це стало надією на те, що вбивства не залишаться непокараними.

Чи виправдані ці надії і коли, зрештою, можна чекати вироку у справі про вбивство 48 і поранення 80 активістів Майдану?

Рік був втрачений

18-20 лютого 2014 року під час сутичок протестувальників і правоохоронців загинули понад 100 активістів Євромайдану та 19 працівників міліції.

Справа про вбивство на вулиці Інститутській 48 людей і поранення 80 людей в один день, 20 лютого, вважалася найбільш розслідуваною серед усіх справ Майдану.

“Якби не відбувся обмін, думаю, до кінця 2020 року вже був би вирок. Фактично, рік був втрачений”, – визнає в коментарі ВВС News Україна адвокат родин “Небесної сотні” Павло Дикань.

“Зараз, коли після повернення в Україну двох із п’яти підозрюваних, суд відновився, ми маємо непросту ситуацію: змінився склад обвинувачених. Двоє беркутівців – у суді, троє, котрі перебувають чи то в Росії, чи в так званих “ДНР-ЛНР”, не можуть бути в цьому процесі”, – додає він.

Наприкінці 2020 року Святошинський районний суд Києва розділив справу на дві й зараз розглядає обвинувачення лише Олександра Маринченка і Сергія Тамтури.

Адвокати беркутівців твердять, що троє інших їхніх підзахисних – Павло Аброськін, Олег Янішевський та Сергій Зінченко – також хочуть повернутися до Києва, але остерігаються повторного арешту. Зокрема, про це казав наприкінці 2020 року адвокат Ігор Варфоломєєв.

Сергій Тамтура і Олександр Маринченко

Сергій Тамтура і Олександр Маринченко беруть участь у засіданнях Святошинського районного суду Києва

Зараз у суді триває допит свідків, яких запросили захисники підозрюваних. Але засідання – нечасті, наступне відбудеться на початку березня.

Кілька свідків з-поміж колишніх беркутівців говорили про агресивну поведінку майданівців. Зокрема, Микола Брижак демонстрував вогнепальне поранення від кулі, яка, як він твердить, прилетіла зі сторони протестувальників 19 лютого 2014 року.

Чи була зброя в активістів Майдану? Чи проходили вони вишкіл і тренування? Що відомо про мілітарні утворення і чи була такою “Самооборона Майдану”? Чи мали активісти спеціальне захисне спорядження? Чи правда, що з підрозділів СБУ зникла зброя?

Це лише деякі із питань, які лунали до тодішнього депутата парламенту, а згодом голови СБУ Валентина Наливайченка під час допиту як свідка минулого тижня.

Захисники беркутівців вважають, що правоохоронці також стали жертвами тих подій і намагаються у суді отримати докази збройної протидії з боку демонстрантів.

Попереду – допити ще кількох свідків, зокрема, мера Києва Віталія Кличка, після чого розпочнуться судові дебати.

Також, кажуть прокурори, ще досліджуватимуться докази, надані слідством. І передусім зброя, знайдена у 2016 році в озері в Голосіївському районі столиці.

На знайдених автоматах, снайперській гвинтівці і рушницях були спиляні знаки ідентифікації, але слідчі довели, що це зброя саме “Чорної роти”.

Правоохоронці в Маріїнському парку

І адвокати підозрюваних, і обвинувачі прогнозують, що судовий процес триватиме до кінця весни, а судового вироку слід чекати влітку. Однак захисники родин “Небесної сотні” вважають, що це занадто оптимістичний прогноз.

Очільниця Генеральної прокуратури Ірина Венедіктова заявила кілька днів тому, що вирок з’явиться “до кінця 2021 року”.

Якими можуть бути вироки?

Захисник потерпілих Віталій Титич нагадує, що беркутівці обвинувачуються у скоєнні терористичного акту, внаслідок якого загинуло багато людей. За такі злочини передбачене покарання довічним або ж максимальним строком ув’язнення.

Але в ухвалі про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту двом підозрюваним суддя Святошинського райсуду столиці вказав, що державні обвинувачі не надали достатніх доказів того, що люди загинули від куль саме цих двох бійців – Мартинченка і Тамтури.

“Тому цим двом особам вже нічого не загрожує. Суддя, фактично, заперечив звинувачення в терористичному акті, а це була ключова стаття обвинувачення. Підозрювані це зрозуміли, тому й повернулися в Київ”, – каже Віталій Титич у коментарі ВВС News Україна.

Активісти на Інститутській

На вул. Інститутській у Києві 20 лютого 2014 року було вбито 48 людей, 80 отримали поранення

“Тепер їх можуть судити за іншими статтями Кримінального кодексу, і це покарання може виявитися таким, яке вони вже відбули за час перебування у СІЗО і на домашньому арешті”, – вважає адвокат.

Водночас він визнає, що для застосування статті про терористичний акт немає значення, що саме робили беркутівці: стріляли чи спостерігали за тим, як розстрілюють протестувальників.

На цьому наголошує і прокурор Ігор Земсков. В інтерв’ю rbc.ua він визнав, що слідство не має серед доказів куль, випущені зі зброї Маринченка і Тамтури. Не знайдені вони були і в тілах вбитих і поранених.

“Але є докази їхньої діяльності там. (…) Вони зранку і до вечора перебували на Інститутській, у складі одного підрозділу, не залишали його, перебували позаду осіб, які стріляли. Деякі з них подавали зброю, деякі – патрони. А це ж співучасть у вбивстві”, – заявляв державний обвинувач в коментарі виданню.

Батько вбитого на Інститутській 19-річного Устима Голоднюка Володимир Голоднюк не вірить, що вирок буде співмірним тяжкості злочину.

“Ідеться не про те, що довго триває розслідування. Всі розуміють, що це безпрецедентна справа. Але коли у повітрі відчувається ставлення керівництва держави до тих подій, то воно відбивається і на судах”, – каже Володимир в інтерв’ю ВВС News Україна.

“Мені здається, що зараз судові засідання – це лише імітація, щоби не загострити ситуацію перед 20 лютого, Днем пам’яті Героїв “Небесної сотні”. Ті, для кого Майдан не порожнє слово і для кого війна на Сході частина їхнього життя, не допустять, щоб вироку не було. Але цей злочин не буде покараний належним чином”, – переконаний Володимир, який останні роки допомагає військовим в зоні ООС.

Заочно краще, ніж ніяк?

Генеральний прокурор Ірина Венедіктова твердить, що у 2020 році слідчі значно активізували хід розслідування справ Майдану. Вкрай важливим вона вважає домогтися початку заочних судових процесів “проти колишніх керівників України за події 18-20 лютого 2014 року та проти членів злочинної організації так званих “тітушок”.

Верховна Рада за кілька днів до Дня героїв “Небесної сотні” у першому читанні ухвалила законопроєкт, який передбачає можливість заочного засудження тих, хто перебуває в інших країнах або на тимчасово окупованих територіях України.

Поминальні лампадки на місці розстрілів активістів Майдану

Якщо ухвалять остаточно, то заочні судові процеси будуть можливими без оголошення цих осіб у міжнародний чи міждержавний розшук, як це є зараз. Саме через цю причину заочне судове провадження щодо втікачів зараз неможливе. Інтерпол натомість відмовляється оголошувати в розшук підозрюваних у справах Майдану, мотивуючи невтручанням у політику.

Тож троє беркутівців, котрі не повернулися до Києва після обміну із полоненими із “ДНР-ЛНР”, і 20 інших бійців “Чорної роти”, які втекли до Росії у 2015 році, можуть отримати заочні вироки. Як і колишні президент, урядовці та керівники правоохоронних органів, стосовно яких продовжується слідство.

Комментарии Facebook