Міжнародна конференція з питань подальших демократичних змін в Україні, Росії та Білорусі після виборів в США

28

Quo vadis – куди тепер ідемо? / Росія, Білорусь, Україна – за підсумками американських виборів, і як розвернуться події, публічний диспут про глобальні проблеми. 12 листопада у режимі онлайн пройшла Міжнародна конференція з питань демократичних змін і реформ у пострадянських країнах після виборів в США. Дискусія стосувалася таких країн як Білорусь, Україна і Росія. І якщо вибори в Америці були під моніторингом всього світу, то вибори у Росії і Білорусі, як спадщини СРСР, залишаються «Terra Incognita»  і в даний час.


Професор Білл Боурінг, коледж Біркбека, Лондонський університет, президент Європейських юристів за демократію та права людини

Експерти відзначили, що всі ми стали свідками однієї з найбільш важливих подій сучасності, ще одних  демократичних виборів в США. На противагу цьому вибори в колишніх державах-членах Радянського Союзу залишають багато питань.

Ольга Зубрілова, Білоруська активістка

У конференції взяли участь: Олів’є Ведрін, головний редактор “Руського монітора”, а також директор журналу “Нові європейці”. Марія Лаура Франсіозі, член правління організації “Нові європейці”, Роджер Казале, генеральний секретар організації “Нові європейці”. З доповідями станом демократичних змін представників білоруської опозиції і білоруської діаспори, виступила активіст Ольга Зубрилова.

Ілля Пономарьов, колишній депутат Держдуми РФ

 Ілля Пономарьов, колишній депутат Держдуми і єдиний депутат Держдуми, який проголосував проти анексії Криму під час російського вторгнення в Україну в 2014 році. Павло Клімкін, екс міністр закордонних справ України зазначив рівень розвитку демократії в Україні не дивлячись на  вплив з боку Росії.

Мері Дежевськи, колишній кореспондент The Independent в Москві

Мері Дежевськи, колишній кореспондент The Independent в Москві, Парижі та Вашингтоні. Колумністка The Independent (Лондон). Катерина Одарченко, Політичний консультант, засновник і генеральний директор SIC Group – Київ.

Анна Зафесова, журналіст Il Foglio, La Stampa

На заході обговорювалися такі злободенні питання, як Російський вплив на сусідні держави,такі як Україна і Білорусь. Наскільки вибори в регіоні – це токсичний коктейль з корупції, репресій і диктатури? Яка перспектива того, що Україна, Росія і Білорусь все-таки зможуть скинути диктатуру і стати сучасними демократичними країнами? Білоруси невпинно борються за свою свободу через півроку жорсткої зачистки з боку режиму Лукашенка після сфальсифікованих виборів в серпні.

Вольфганг Ресманн, Менеджер проекту «Медіа-діалог» за підтримки Федерального офісу закордонних справ Німеччини

У Росії Путін намагається закрити всі демократичні інституції і обмежити свободу слова. Після євромайдану у 2014 році в Україні намітився процес реформ. Але залишаються серйозні проблеми і труднощі, щодо внутрішніх протиріч. Чого нам чекати від загальнонаціональних виборів, які пройшли у Білорусі у серпні?

Олександра Клітіна, Колишній віце-міністр з питань інфраструктури України

Або регіональні вибори, які пройшли у Росії у вересні? А місцеві вибори, які пройшли в Україні у жовтні? І як результати виборів в США вплинуть на демократичні реформи у Білорусі, Україні та Росії?

Катерина Одарченко, Політичний консультант, засновник та генеральний директор SIC Group

Глава асоціації лобістів і GR, політтехнолог, лідер політичної партії «Національна платформа» Катерина Одарченко розпочала свій виступ з того, що Україна і Білорусь мають спільну проблему – відсутність розвинених політичних інститутів. Катерина вважає, що вибори в США на даному етапі ніяк не допоможуть Україні вирішити внутрішні проблеми з бюджетом або в боротьбі з корупцією. Вона згадала цитату Майкла Капуто: “Основна проблема України на міжнародній арені – її імідж, імідж корупційної країни”.

Катерина Одарченко також звернула увагу учасників конференції на певні проблеми, пов’язані з політичною корупцією в Україні, зіткнувшись з ними на своєму особистому прикладі: «У цьому році ми почали створювати свою політичну силу – партію « Національна платформа », де в цілому зібрали понад 14 000 підписів серед жителів країни, але, звернувшись до Міністерства Юстиції з метою реєстрації, зіткнулися з прямим вимаганням хабара. Не знайшовши іншого виходу, вступили в успішну боротьбу за свої права проти адміністративного тиску на нову політичну партію.

Разом з тим, наша ситуація все ж на порядок краще, ніж в Білорусі. Наше громадянське суспільство здатне боротися за свої цінності, суверенний європейський шлях, незважаючи на корупцію і політичний тиск з боку влади. Тому всім нам так важливо усвідомлювати, що не Америка повинна будувати за нас сильні політичні інститути, а тільки ми самі в змозі добитися цього шляхом активних дій, в тому числі громадських рухів – це єдиний шлях вирішення внутрішніх проблем.

Для цього ми готові організовувати нові політичні партії, асоціації, формувати ідеології, розвивати вільне медіа простір – для успішного розвитку демократичного суспільства повинна бути політична конкуренція. В результаті ми зможемо допомогти нашій країні розвиватися європейським шляхом, будувати європейські цінності, а також формувати європейську якість життя.

Екс-міністр закордонних справ України Павло Клімкін

Екс-міністр закордонних справ України Павло Клімкін зі свого боку стверджує, що білоруси дуже близькі українцям, ми чудово розуміємо один одного, у нас спільні історичні корені. Він також упевнений, що Україна повинна грати, куди більшу роль у процесі становлення на правильний шлях розвитку.

Крістоф Нонненмахер, Директор з питань європейської адміністрації

Mary Dejevsky журналіст «The Independent» вважає, що сміливість і стиль поведінки, який продемонстрували жінки, під час акції у Білорусі, позначилися з позитивного боку на політичній карті світу. Марі також додала, що налаштована оптимістично, спостерігаючи за демократичними подіями останніх 5 років, які відбулися в Україні, Білорусі і навіть Росії.

Катерина Зюзюк, координатор, Білоруси в Італії

Також в Конференції взяли участь – Крістоф Нонненмахер (Directeur chez Pôle Européen d’administration Publique – Страсбург), професор Білл Боурінг, Біркбек-коледж Лондонського університету і президент організації “Європейські юристи за демократію і права людини”, Анна Зафесова, Журналіст Il Foglio, La Stampa, Linkiesta, Андреас Умланд дослідник Шведського інституту міжнародних відносин, Вольфганг Рессманн, Менеджер проекту Медіа-Діалог за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини, Марія Лаура Франсіозі, Президент-засновник Брюссельського прес-клубу і член правління New Europeans.

ДЖОН ХЕРБСТ

Колишній посол США в Україні

Формат конференції був багато у чому новим, висловлені ідеї та пропозиції для формування рішень з глобальних і локальних проблем людства були конкретними і чіткими. Серед учасників було досягнуто повного порозуміння і націленість на подальшу співпрацю.

Комментарии Facebook