А насправді скільки ж російських «миротворців» є сьогодні в Нагірному Карабасі?

24

Розповідаючи про розгортання діяльності своїх миротворців в Карабасі, Росія вже почала лукавити (якщо не відверто брехати, занижаючи їхню кількість, склад і озброєння). В мирній «Угоді», яку підписали вночі 10 листопада 2020 року президенти Азербайджану й Росії і прем’єр-міністр Вірменії,  третій пункт, де йдеться саме про присутність в регіоні російських миротворців, звучить так (цитую мовою оригіналу, опублікованого на сайті «SputnikАрмении»: «Вдоль линии соприкосновения в Нагорном Карабахе и вдоль Лачинского коридора разворачивается миротворческий контингент Российской Федерации в количестве 1960 военнослужащих со стрелковым оружием, 90 бронетранспортерами, 380 единицами автомобильной и специальной техники». Тобто ні більше ні менше  – 1960 осіб (зі стрілецькою зброєю).

«Стрілецька зброя» чи «легке озброєння»

Що таке «стрілецька зброя», якою мають бути оснащені російські миротворці, то тут теж є певні визначення. ООН вважає, що: «До стрілецької зброї належать індивідуальна ручна вогнепальна зброя, пістолети, гвинтівки, автомати, пістолети-кулемети, міномети, гранати і легкі ракети».

https://www.un.org/ru/events/smallarms2006/backgrounder.htm#:~:text=%D0%9A%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B8%D1%8E%20%D0%BE%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%8F%D1%82%D1%81%D1%8F%20%D0%B8%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B5,%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%8B%2C%20%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%82%D1%8B%20%D0%B8%20%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D0%BA%D0%B8%D0%B5%20%D1%80%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D1%82%D1%8B.

«Вікіпедія» дає більш розширене визначення цього терміну: Стрілецьке озброєння включає в себе такі види вогнепальної зброї, як пістолети і револьвери, гвинтівки і автомати, карабіни і рушниці, а також ручні кулемети і пістолети-кулемети. У російській класифікації стрілецьку зброю визначається як «ствольну зброю калібром менше 20 мм, призначену для метання кулі, дробу або картечі» (ГОСТ 28653-90). Таким чином, під визначення «стрілецька зброя» також потрапляють великокаліберні кулемети (калібр до 16 мм). Окремо до стрілецької зброї відносять стрілецько-гранатометні комплекси.

https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B5_%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B8%D0%B5

В «угоді» чітко вказано, що російські військові повинні мати на озброєнні лише «стрілецьку зброю», проте навіть тут Росія може дещо схитрити, зовсім небагато, та все ж…

ООН вживає термін «стрілецька зброя» разом з терміном «легке озброєння»: «До легких озброєнь відносяться важкі станкові кулемети, станкові гранатомети, переносні зенітно-ракетні установки (ПЗРК), протитанкову зброю (ПТЗ), а також переносні протитанкові ракетні комплекси (ПТРК). До легких озброєнням ООН також відносить і міномети калібру НЕ більше 100 мм. В резолюції  A / 52/298 Генеральної Асамблеї ООН це звучить так» «зброя, яку застосовують збройні сили, включаючи сили внутрішньої безпеки, зокрема, для самозахисту або самооборони».

Тобто «стрілецька зброя» і «легке озброєння» – це те озброєння, яке не призначене для ведення інтенсивних наступальних бойових дій і призначені лише для самозахисту військових підрозділів. Саме таким озброєнням мають бути оснащені майже дві тисячі російських миротворців, які перебуватимуть в Нагірному Карабасі.

Коли БТРи є доволі грізною силою

Інша цифра, яка згадується в «Угоді» – це 90 бронетранспортерів. Бронетранспортер (броньовий транспортер, БТР) – броньована транспортно-бойова машина (транспортер) для транспортування особового складу (стрільців, десант) мотострілецьких (мотопіхотних, десантних і так далі) підрозділів і їх матеріальних засобів до місця виконання бойового завдання і евакуації поранених з поля бою. Саме таке визначення терміну БТР – броньованих машин, якими будуть озброєні російські миротворці в Карабасі.

На озброєнні російських миротворців, які введені в Карабах, зокрема  підрозділів від 15-ї окремої мотострілецької бригади (миротворчої) Центрального військового округу РФ (Самара), стоять бронетранспортери БТР-82А, які оснащені скорострільною 30-мм гарматою 2A72, спареною з 7,62-мм кулеметом ПКТМ в модулі баштової гарматно-кулеметної установки (БГКУ). Також у них є броньовані автомобілі «Тигр» і «Тайфун». На «Тиграх» теж може бути встановлена 30-мм гармата 2A72, або кулемети «Корд» (12.7) чи «Печенег» (7.62), та автоматичний гранатомет АГС-30.

Крім того, до складу російського контингенту в Нагірному Карабасі входять підрозділи від 31 окремої десантно-штурмової бригади (Ульяновськ). У них дещо інші бойові машини:  БМД-4М і бронетранспортери БТР-МДМ «Ракушка». Бойова машина десанту БМД-4М озброєна бойовим модулем «Бахча-У» зі 100-мм гарматою, пусковою установкою 2А70 і 30-мм автоматичною гарматою 2А72. Також на машину встановлений кулемет ПКТ-М. Бронетранспортер БТР-МДМ «Ракушка» озброєний двома  7,62-мм кулеметами ПКТМ.

https://www.mk.ru/politics/2020/11/10/stalo-izvestno-chem-vooruzheny-rossiyskie-mirotvorcy-v-nagornom-karabakhe.html

Саме такі бронетранспортери (і броньовані бойові машини) входять до прописаних в «Угоді» 90 російських БТРів. Щодо інших 380 одиниць автомобільної і спеціальної техніки, то тут російські військові мають доволі широке «поле» для діяльності.

Наприклад ульяновська 31 дшб має на озброєнні багатофункціональний комплекс радіоелектронної боротьби ( РЕБ) РБ-531Б «Інфауна». Він захищає особовий склад, подавляє лінії радіозв’язку противника в ультракороткохвильовому частотному діапазоні і маскує найбільш важливі об’єкти аерозольної завісою. Крім того, в Карабах, поближче до кордону з Туреччиною, росіяни безперечно перекинуть і різні розвідувальні комплекси. Але все це входить до числа «380 одиниць автомобільної і спеціальної техніки».

«Понаднормовий» вертолітний загін

Проте під час введення російських миротворців виявилось, що в Нагірному Карабасі насправді присутні й інші зразки російського озброєння і техніки, про які не згадується жодного слова в «Угоді». Зокрема вже 12-го листопада 2020 року російське міноборони повідомило, що в миротворчій операції в Нагірному Карабасі будуть задіяні додатково вісім вертольотів Мі-8 і Мі-24 Повітряно-Космічних Сил Росії. За повідомленням МО РФ «вони будуть задіяні для здійснення повітряного моніторингу районів контролю припинення вогню і військових дій в зоні конфлікту».

https://iz.ru/1087069/2020-11-14/vertolety-vks-rossii-soprovodili-pribyvshikh-v-karabakh-mirotvortcev

Міноборони Росії повідомляє, що «Вертольоти були доставлені на аеродром в Єреван літаками військово-транспортної авіації Ан-124», і вже 14-го листопада 2020 року Мі-8 і Мі-24 виконали завдання з прикриття і супроводу колон миротворчих сил, які здійснили марші за маршрутами з аеродрому Еребуні в населені пункти Горіс і Степанакерт».

Ці повідомлення говорять про наступне: 10-го листопада була підписана «мирна угода», згідно з якою в Карабах має увійти російський миротворчий контингент, а вже за чотири доби російські вертольоти, які додатково прибули до Вірменії 12-го листопада, почали виконувати бойові завдання в небі Нагірного Карабаху…

З досвіду подібного перекидання українських вертолітників в африканські місії ООН (Сьєрра-Леоне, Ліберію, ДР Конго), можна констатувати кілька фактів. Перший це те, що від розвантаження вертольотів з рампи літака і до виконання ними бойових завдань (супроводження конвоїв – типове бойове завдання для вертолітників) проходить набагато більше часу, ніж дві доби. Тобто, їх перекинули у Вірменію набагато раніше, і льотчики і повітряні машини були вже готові виконувати завдання у цій місцевості, а Росія, підписуючи «угоду», вже знала, що вона її порушить і введе додаткові озброєння і техніку.

Крім того, 8 вертольотів – це типовий бойовий підрозділ армійської авіації, який включає в себе не лише екіпажі льотчиків і штурманів. Це ще інженерні і технічні служби, зв’язок, аеродромне забезпечення, авіанавідники, та чимало інших фахівців, які є в армійській авіації. Відповідний вертолітний загін матиме чисельність як мінімум дві сотні військовослужбовців. Тобто, приєднання до російського контингенту всього 8 вертольотів, про які заявило міноборони РФ, означає, що контингент збільшився ще на дві сотні військових.

БМП і «Гради» з бази в Гюмрі

Про інші зразки російського озброєння розповідає телеграм-канал «Sputnik Армения» . В першому відеоролику, який було оприлюднено 13-го листопада 2020 року, демонструється російська військова техніка, яка рухається лачинською дорогою. На відео присутні кілька РСЗВ БМ-21 «Град». На автомобілях російські прапори, які вказують на те, що колона належить збройним силам РФ.

https://telegraf.com.ua/rossiya-i-sng/5578149-mirotvortsyi-putina-zavezli-v-karabah-tanki-i-gradyi-video.html

На іншому відеоролику від каналу «Sputnik Армения» колона з бойових машин БМП-2 рухається гірською дорогою. На бронетехніці емблеми 102-ї російської військової бази, яка розташована в Гюмрі.

https://lenta.ru/news/2020/11/13/grad/

«Sputnik Армения» повідомляє, що ці два відео демонструють рух російської техніки на території, яку контролює російський миротворчий контингент. І «Гради» і БМП-2 не входять до переліку озброєння, визначеного в «мирній угоді», тим більше, що це озброєння для ведення бойових дій, а не миротворчих операцій. Чому воно знаходиться на цій території?

Очевидно, що ця бойова техніка належить 102-й російській військовій базі. І в переліку озброєння, яким вона оснащена, є і «Гради» і БМП-2. Проте ця техніка перебуває за чотири сотні кілометрів від місця постійної дислокації (як мінімум 2-денного маршу гірськими дорогами). Її перебування саме в тих районах вказує на певні деталі.

Перше, це те, що перекидаючи в Нагірний Карабах бойову техніку, Росія фактично готувалась вступити у війну з Азербайджаном, проте не зробила цього за певних причин. Або ж Росія готувалася взяти Нагірний Карабах під власний контроль силами присутніх у Вірменії військ, не очікуючи введення інших російських підрозділів, які зараз входять під егідою статусу «миротворців».

Не виключено, що підрозділи і озброєння з бази в Гюмрі росіяни використовуватимуть для прихованого підсилення «миротворців», адже ситуація в цьому регіоні досить напружена, і ставлення до росіян і у вірменів і у азербайджанців доволі негативне.

Але факт залишається фактом, присутність в регіоні не зазначеного в міжнародних документах озброєння і бойової техніки – це порушення, і Росія здійснила це порушення вже на наступний день після підписання взятих на себе зобов’язань. Це підтвердження, що з Москвою домовлятись неможна.

Комментарии Facebook