Як чиновники шукали в Україні 1 трлн. дол. “ресурсу”

22

Зе-інвентаризація держави замість Зе-аудиту

Подібні виступи від команди Зе вчергове доводять: вони не несуть для українців ніякого смислового навантаження і прямих наслідків. Крім хіба що витрат мільйонів гривень на оренду залу і створення красивої презентації з ефектними відеороликами. І ось чому.

Який аудит хотілося отримати

Аудит передбачає моніторинг ефективності використання коштів. Це звичайна річ для підприємств, що становлять суспільний інтерес, публічних акціонерних товариств. Країна – фактично теж велике підприємство, ефективність якого принципово важлива для мільйонів людей. “Корпоративне” шахрайство в цьому випадку може досягати сотень мільйонів доларів. Тому, звісно, презентація від Кабміну була вельми довгоочікуваною.

Мабуть, найбільш очікуваним був аудит “коронавірусного” фонду (який, як виявилося, весь цей час вважали “фондом на дороги”). Навіть дуже поверхневий аналіз ще у квітні показував, що апарати ШВЛ закуповували за завищеними цінами.

Кабмін дійсно розпорядився провести аудит цього фонду. Однак скандальні дані ми в результаті отримаємо вже після презентації, “під шумок”.

Хотілося би також почути, наскільки було ефективним НАБУ. Але й про це ми в найближчій перспективі не дізнаємося. Через визнання неконституційними повноважень президента, передбачених законом “Про НАБУ”, здійснення незалежного аудиту інституту, скоріш за все, опиниться поза правовим полем.

Коли в жовтні 2017 року набув чинності закон про пенсійну реформу, в ньому було прописано і зобов’язання протягом півроку провести аудит Пенсійного фонду України. Однак цього так і не зробили. Представники ПФУ систематично скаржаться на гігантський дефіцит коштів, який доводиться покривати з держбюджету. Але деякі фінансові експерти впевнені, що за фактом у відомстві можна знайти істотні резерви. Ця інформація була би вкрай актуальна на тлі завуальованого підвищення пенсійного віку у вигляді збільшених вимог до стажу.

Те ж саме можна сказати і про перевірки в міністерствах, держпідприємствах, позаяк дані, отримані щодо ряду відомств, без перебільшення, приголомшливі. Аудит у “Нафтогазі”, наприклад, нещодавно показав, що в компанії 75 млрд грн недоплата в бюджеті.

Міністерство фінансів України
Непогано було б отримати коментарі чиновників і щодо вже зафіксованих зловживань. Так, за 9 місяців 2020 року Держслужба фінансового моніторингу виявила операції з відмивання коштів на 60 млрд грн. Також голова Держгеокадарстру Роман Лещенко розповів, що за час незалежності було приватизовано 5 млн га землі, й обіцяв показати “сітки” сформованих “латифундій”. Однак чомусь поки скандальні дані не опубліковано.

Крім того, хотілося почути, хто ж ці “миші”, які з’їли всі запаси українського продовольства. Вчора ревізія в Держагентстві резерву України знову показала зникнення 28 тисяч тонн зерна, фінансові махінації, прострочення продовольства на сотні мільйонів через недбалість чиновників. Але сам собою аудит не є вирішенням проблеми: він повинен вести до конкретного результату. І якщо не до повернення втрачених коштів, то хоча би до відповідальності для бенефіціарів схем.

Однак нічого з цього на презентації не фігурувалоСудячи з того, про що зрештою озвучили представники Зе-команди, чиновники підібрали не зовсім правильне слово для характеристики моніторингу за процесами в українській економіці. Йшлося не про використані кошти міністерствами, держпідприємствами, а про ресурси країни. Повернення ж виведених коштів і посадки не були самоціллю. Якби компрометувальні дані було представлено привселюдно на помпезній презентації, навряд чи вдалося би заробити на ній додаткові піар-очки.

Тож, по суті, ми зіткнулися не з аудитом, а з інвентаризацією.

Аудит по-Зеленськи

“Для того щоб робити будь-які перетворення, ми повинні знати людський ресурс, фінансовий ресурс і часовий ресурс”, – уточнював понад рік тому Стефанчук.

Ще минулоріч чиновники проаналізували людський ресурс. Екс-міністр Кабміну Дмитро Дубілет провів “перепис населення”Підрахунки показали, що всього в Україні 32 млн громадянпроте соціологи не радили довіряти цій інформації. Вони розкритикували систему, по якій проводився перерахунок.

На ґрунтовному переписі, який не проводили вже понад 10 років, вирішили заощадити, бо інакше потрібно було би відкривати спеціальні центри накопичення інформації та навчати близько 100 тисяч переписувачів, закуповувати техніку, планшети. Це “задоволення” мало би коштувати державі, за різними оцінками, від 2 до 4 млрд грн, але натомість виділили майже мільярд. Експерти говорили про те, що перепис міг також був невигідним для чиновників, адже публікація його підсумків мала спровокувати скорочення кількості депутатів, а також припинити маніпуляції з “мертвими душами”.

Залишилася основна частина роботи – підрахунок фінансового ресурсу. “Приціл” команда президента взяла на природні ресурси України: нерозвідані родовища, ліси, водойми; на торговельну сферу та інвестиції. На думку чиновників, природні умови України і гроші інвесторів – це основні багатства нашої країни.

“Інвентаризація” держави – це дійсно важливе питання. Якщо, звісно, її збираються проводити не з метою масштабного розпродажу. Звітність про наявність лісів в Україні та недорозвиненість меблевого виробництва наштовхує на думку про те, що всі ресурси, якими володіє країна, команда президента зібралася викачати, зрубати, висушити. А якщо таких планів у Зе-команди не було, то організатори презентації навряд чи заслужили на премію.

Цифра дня: Шмигаль відзвітував, що загалом за 10 років Україна втратила 1 трлн дол. Достовірність цієї суми – під величезним знаком питання. Щонайменше тому, що озвучена сума вийшла красивою, “круглою”. Чомусь країна втратила саме трильйон, а не, наприклад, 999 млн дол. Крім того, не дуже віриться в те, що чиновники знайшли під час пандемії коронавируса мільйони гривень на глибинний аудит трьох десятиліть економіки України. Про методологію обчислення нічого не відомо, як і про те, чи зверталися до Держстату, до академічних інститутів, для яких аудит – це профільна робота. Менше з тим президент України впевнений, що результати – “не просто цифри, слайди і відеоролики”.

Насправді слово “втрата” в ключі цього аудиту застосовувати не зовсім правильно. Йдеться, скоріш за все, про невикористаний потенціал. Так за допомогою кількох цифр українцям знову наочно показали: діяльність “попередників” була неефективною, але все може змінитися з приходом до “керма” гідної команди.

“Це “казки про білого бичка”, цифри, не підкріплені нічим. Хвастощі Шмигаля про те, що ми не отримали трильйон доларів, нагадує старий анекдот. Хлопчик розповідає, як біг за автобусом і заощадив 15 копійок на проїзд. А у нього запитують: чому ж він у такому разі не біг за таксі? Адже міг заощадити і гривню. Так от, якби ми бігли за таксі, це було би хоч щось. Але ми просто стоїмо на місці”, – розповідає 112.ua економічний експерт Олег Пендзин.

Ще більше бентежать озвучені Кабміном цифри щодо інвестицій. Чиновники підрахували, що Україні необхідно 63 млрд фінансових вливань. Звідки було взято цю суму – теж незрозуміло. Чи можна взагалі називати якусь конкретну цифру, коли йдеться про настільки туманну статтю доходів?

Втім, поділ шкури невбитого ведмедя – класична історія для українського політикуму, який замість того щоб планувати конкретні кроки із залучення інвестицій, будує повітряні замки і перетворює презентацію урядового аудиту на дошку візуалізації бажань.

Що з цими цифрами робитимуть далі

Чиновники планують застосовувати отримані дані “з користю”. Зеленський заявив, що на підставі аудиту буде розроблено Національну економічну стратегію до 2030 року. Про те, чи варто чогось чекати від цієї програми, красномовно говорить ухвалена п’ять років тому Стратегія-2020. Ніякого аудиту її виконання, до слова, не було.

Стратегія передбачала 62 реформи, серед яких: медична, податкова, антикорупційна, судова, реформа правоохоронної системи, децентралізація, реформа держуправління, дерегулювання. Частину з них навіть не було впроваджено, а ті, які все ж запустили, здійснювалися із сумнівним ефектом.

Планувалося, що в рейтингу Світового банку Doing Business Україна посяде місце серед перших 30 позицій. За фактом місце у країни виявилося 64-те. Валовий внутрішній продукт у розрахунку на одну людину повинен був підвищитися до 16 тис. дол., але становить 13 тис.

В Індексу сприйняття корупції, який розраховує Transparency International, Україна повинна була увійти до 50 найкращих країн світу.Зрештою торік країна посіла 126-те місце із 180. Так ми опинилися приблизно на одному рівні з Киргизстаном, Азербайджаном і Джибуті.

Також автори стратегії планували якийсь суспільний договір між владою, бізнесом і громадянським суспільством, де кожна сторона має свою зону відповідальності. Але відповідальність з боку держави проявилася лише у вигляді посилення податкового зашморгу і нібито проривних кредитів під 5-7-9%.

Єдине, в чому досягли успіху влада, – це в перевищенні видатків на національну безпеку та оборону 3% від ВВП. Зеленський пишається тим, що “переплюнув” планку Порошенка і підписав указ, який рекомендує виділити на наступний рік на оборону майже 6% ВВП.

Втім, нема чого далеко ходити. Нинішнім урядом не було ухвалено навіть стратегію на цей рік. Також 9 вересня Кабмін затвердив план своїх пріоритетів із 690 кроків до кінця року.

Чиновників із чинного складу уряду, скоріш за все, в рамках Кабміну-2030 ми вже не побачимо, тож відповідати за свої обіцянки їм не доведеться. Але Зеленський вважає, що це може виправити створення Економічної Конституції. У такому випадку нібито зі зміною уряду не змінювався би економічний курс країни.

“А тепер уявіть собі, якби таку Конституцію було впроваджено за часів Порошенка. Зеленський, який прийшов на зміну Петру Олексійовичу, замість виконання документа, сказав би: “Я – ваш вирок”. Цю Конституцію просто не виконували би. У нашій країні демократія будується на підставі повного заперечення досягнень “попередників”, – коментує Олег Пендзин.

Бажання уряду варто було показати в документах, виконання яких чиновники ще можуть контролювати. Це, до прикладу, проект бюджету на 2021 рік. Навіть поверхневий аналіз показує, що в ньому нічого істотно не змінилося в порівнянні з 2018-2019 рр. Соціальні виплати як були нижче прожиткового мінімуму, так і залишилися, борги продовжують нарощуватися. Навіть березневу обіцянку про 500 тис. робочих місць провалено. Не те що на 2030 рік.

Тож перш ніж намагатися зрозуміти, “що не так було зроблено в управлінні економікою України за багато років”, команді президента варто було би спершу пошукати смітинку у своєму оці.

Анна Пєшкова

Комментарии Facebook