Нову версію вбивства Павла Шеремета висунуло журналістське розслідування

13

Павло Шеремет міг стати жертвою боротьби олігархічних угруповань за переділ власності у післямайданівській Україні. Цей слід є в офіційному справі про вбивство журналіста, проте слідство його проігнорувало. Про це йдеться в розслідуванні видання «Заборона».

Воно отримало документи зі справи Шеремета, в яких зафіксовано ім’я можливого вбивці журналіста. У серпні 2016 року, незабаром після замаху на Павла Шеремета, в поліцію звернулася жінка на ім’я Марина Мацюк. Вона розповіла про знайомого на ім’я Максим Зотов, який зізнався їй у вбивстві журналіста, а потім погрожував їй, а також пропонував гроші в обмін на мовчання. Також Мацюк впізнала Зотова на записах камер спостереження з місця вбивства. Однак правоохоронці залишили без уваги цей слід.

Розслідувачі «Заборони» встановили особу Зотова. Він є уродженцем Донецька, членом найближчого оточення міністра доходів і зборів Януковича Олександра Клименка, який був неофіційним власником «Радіо Вести Україна», де працював Павло Шеремет. Нібито за місяць до вбивства журналіст їздив до Клименка на зустріч у Москву, де той просив його придумати план повернення в Україну.

Вдова Шеремета Олена Притула розповіла «Заборона», що Павло їздив в Москву для того, щоб домовитися з Клименко про своє призначення головним редактором «Вістей». Шеремет говорив їй, що хоче «зрозуміти умонастрої Клименка» і оцінити, яке майбутнє може чекати їхню редакцію.

Із осені 2016 до початку 2017 року слідство розглядало самого Клименка і його цивільну дружину Ольгу Семченко, яка очолювала медіахолдинг «Вести Україна», як «можливо причетних» до вбивства Шеремета, однак потім цю версію відкинули. Саме слідство було відновлено тільки восени 2019 року, коли були затримані підозрювані Андрій Антоненко, Юлія Кузьменко та Яна Дугарь.

Офіційний представник МВС Артем Шевченко в коментарі «Забороні» розповів, що контакти Шеремета з Клименком в Росії виглядали для слідства підозріло, проте цю версію правоохоронці не змогли перевірити через відсутність спільної роботи з російською стороною.

Нагадаємо, журналіст Павло Шеремет загинув у центрі Києва вранці 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля.

12 грудня 2019 року в Нацполіції заявили, що у причетності до вбивства журналіста підозрюють п’ятьох осіб: музиканта, ветерана АТО Андрія Антоненка, лікаря Юлія Кузьменко (псевдонім «Ліса»), військову медсестру Яну Дугарь. Також у справі фігурує подружжя добровольців Інни («Пума») і Владислава («Буча») Грищенків, яке проходить підозрюваними у справі про замах на вбивство бізнесмена в Косові Івано-Франківської області.

Антоненка слідство вважає організатором вбивства, Кузьменко, на думку слідства, закладала вибухівку під авто журналіста, і Дугарь, нібито напередодні вбивства фотографувала камери спостереження на місці злочину.

22 травня поліція завершила досудове розслідування щодо виконавців вбивства Шеремета . Згодом заступник генпрокурора змінив усю групу прокурорів у справі. Слідство не буде обмежувати підозрюваних та їхніх адвокатів у часі на ознайомлення з матеріалами справи.

Тим часом юристи навели новий доказ фальсифікації справи Шеремета.

Комментарии Facebook