В Україні немає реєстру громадян, які безоплатно отримали по 2 гектари землі

29
Голова Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Роман Лещенко (праворуч)

А здивування з цього приводу очільника Держгеокадастру України Романа Лещенка нагадує галустянівське: «Говно! Ай-яй-яй! А кто это сделал?!»

У Держгеокадастрі, який роками виділяв державні землі тисячами гектарів, відсутній реєстр осіб, які реалізували своє право на отримання земель сільськогосподарського призначення. Про це в інтерв’ю «Українському радіо» зазначив голова Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Роман Лещенко.

«Ви не повірите, але до сьогодні в нашій державі, роздаючи сотні тисяч гектарів землі шляхом безоплатної приватизації, держава не має офіційного єдиного реєстру громадян України, які отримали безоплатно 2 гектари. Наразі триває процес створення такого реєстру», наголосив очільник Держгеокадастру.

Уже на старті створення цього реєстру виявлені численні порушення зазначеної приватизації, зокрема, реалізація безоплатного права на 2 га землі одними і тими ж людьми кілька разів у різних регіонах. Найближчим часом інформацію про цих осіб буде опубліковано.

«Суспільство має знати правду про своїх «героїв» і те, що за роки розпорядження землями Держгеокадастром тисячі гектарів кращих земель України були розграбовані. Йдеться про прибережні зони, рекреаційні зони Причорномор’я та Приазов’я, а також прекрасний природно-заповідний фонд, починаючи від мальовничих Карпат і закінчуючи Пуща-Водицею під Києвом», додав Роман Лещенко.

Система безоплатної приватизації уже давно перетворилася в неприховане джерело корупції, яке збагачує тих, хто розпоряджається дефіцитним товаром — землею.

За законом українці ще мають право на безкоштовну приватизацію землі. Потенційно кожен українець протягом життя може безкоштовно приватизувати 6 земельних ділянок. За законом — стаття 121 Земельного Кодексу України — кожен громадянин України має право безоплатно отримати у власність від держави або територіальної громади 6 ділянок у будь-якому куточку України:

— до 2 га — для особистого селянського господарства (ОСГ);

— до 0,25 га (у селах);

— до 0,15 га (у селищах);

— до 0,10 на (у містах) — присадибна ділянка (для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд);

— до 0,12 га — для садівництва;

— до 0,10 га — для дачного будівництва;

до 0,01га — для будівництва індивідуальних гаражів;

— у розмірі земельної частки (паю) (3,6 га в середньому по Україні) — для ведення фермерського господарства.

Виходить, що на одну людину, за чинним Земельним Кодексом, припадає від 5,93 га до 6,08 га.

Чи реально це, зважаючи, що вся територія України — 60,4 млн. га, а населення — 44 мільйони?

За інформацією Держгеокадастру, у приватній власності перебуває вже 60% земель України, а правом безоплатної приватизації скористалися 17 млн. осіб. Тож якщо навіть припустити, що вони більше не претендуватимуть на безоплатне отримання земель, лишається ще 27 млн. осіб, яким закон ніби гарантує ще приблизно… 160 млн. га. Хоча залишилося 24 млн. га включно із заповідниками, річками, лісами і дорогами.

Тим часом щороку народжуються нові українці, які також мають право на свої 6 га землі. Тож абсолютно зрозуміло, що на всіх земель в Україні не вистачить. Вже давно ці норми Земельного кодексу розраховані лише на «обраних» і відверто провокують корупцію

В Україні не ведеться облік громадян, які скористалися правом безоплатної приватизації земель.

За законом, право безоплатної приватизації за кожним видом використання може бути реалізовано громадянином лише один раз. Проте будь-який механізм забезпечення цих норм, відсутній. Тобто у держави відсутня інформація, хто отримав одну ділянку, а хто 10. Тож, якщо людина звертається із заявою, органи, які розглядають цю заяву, не знають, чи реалізував заявник своє право на безоплатну приватизацію. В результаті, при бажанні, цілком можна отримати від держави скільки завгодно «дармових» ділянок. Це є особливо ганебним зараз, коли вся реєстрація щодо прав на землю фіксується в електронному вигляді.

Таким чином, дієвий механізм контролю за безоплатним відведенням земельних ділянок відсутній.

Хто найбільше зацікавлений в існуючій системі безоплатної передачі земель неконтрольованій і нереальній для більшості громадян? Безумовно органи влади.

Багато посад в Україні «продаються» саме з урахуванням того, що, перебуваючи на них, можна дерибанити землю, вважає експерт із земельних питань Сергій Біленко. Мало того, є декілька посад, які були і є цікавими винятково задля оборудок із землею. Це начальники територіальних управлінь Держгеокадастру, сільські, селищні міські голови, голови місцевих державних адміністрацій».

Який механізм «корупційного заробітку»? Візьмемо звичайну пересічну людину, без зв’язків в органах влади. Приходить вона до місцевої ради і просить надати їй у власність земельну ділянку. Їй або відмовляють одразу, або після того, як не набирається потрібна кількість голосів на сесії місцевої ради. Потім приходить інша особа, вже попередньо домовившись про хабар — їй всі двері відкриті.

Такий самий алгоритм дій в органах державної влади. Хто б не розпоряджався державною і комунальною землею, він постійно буде перебувати під спокусою земельного дерибану. Це стосується будь-яких органів. Інформація про площі безоплатно переданих земель хоч і не дає загальної картини щодо кількості тих, хто скористався правом безоплатної приватизації, зате дозволяє зрозуміти обсяги корупції.

За період з 2013 по 2019 роки тільки органами Держгеокадастру, тобто не рахуючи районні адміністрації, місцеві ради, було передано у власність 597,8 га. Хабар за «безоплатне» виділення 1 га по Україні, наприклад, під особисте селянське господарство, становить в середньому 1000 доларів за гектар.

Якщо припустити, що хоча б третина земель виділяється без додаткових «доплат», то обсяг корупції обчислюється у сотнях мільйонів доларів. При цьому слід взяти до уваги, що розміри хабарів для землі під забудову (у тому числі й ОСГ з можливістю зміни цільового призначення) становлять значно більші суми — вони можуть сягати половини ринкової вартості і вимірюються вже тисячами доларів за сотку. До прикладу, ринкова ціна гектара ОСГ під Києвом, цільове призначення якого буде змінено під забудову, сягає 500 тис. доларів. В результаті система безоплатної приватизації щорічно обкрадає державний і місцеві бюджети на величезні суми.

Про масштаби розкрадання земельних ресурсів України загальновідомо. І коли «всьо уже украдєно до нас», голова Держгеокадастру України Роман Лещенко робить велики очі: «Ви не повірите!..» Це дуже нагадує галустянівське: «Говно! Ай-яй-яй! А кто это сделал?!»

ДЖЕРЕЛО

Комментарии Facebook