Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа: «Нове маркування продуктів буде відповідати нормам Європейського законодавства, а порушники платитимуть чималі штрафи»

236

6 серпня 2019 року почав діяти Закон України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів». Він передбачає впровадження цілого ряду змін та уточнень, які напряму стосуються якості продуктів і доступності інформації для споживача. Напередодні журналісти ІА «Укрпрес-Інфо» поспілкувалися з керівником органу, до повноважень якого відноситься захист прав споживачів – Головою Держпродспоживслужби Володимиром Лапою. 

— Володимире Івановичу, 6 серпня вводиться в дію Закон України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів». Розкажіть, яким чином Держпродспоживслужба планує контролювати дотримання вимог цього закону?

— Закон адаптує українське законодавство до вимог європейських директив та регламентів. Відповідно, вимоги маркування адаптуються до вимог ЄС. Це значить, що український споживач зможе купувати продукцію в тих самих умовах, що і європейський. Мова йде про аспекти, які споживач однозначно помітить.

Перше – це розмір шрифту маркування продукції. Зараз мінімальний розмір шрифту дорівнює 0,8 мм. Це означає, що коли ви берете продукцію і хочете розібратися, що вона містить, то часто просто неможливо прочитати надпис. Європейські вимоги (і це уже передбачено Законом «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів») – це 1,2 мм, тобто в півтора раза більше. Це покращить обізнаність споживача про продукцію і забезпечить його доступ до інформації про продукт.

Друге — це нанесення інформації про небезпечні інгредієнти, які можливо містяться в харчовому продукті. Така інформація зазначається великими літерами або жирним шрифтом. Візьмімо до прикладу, алергени. Якщо є припущення, що вони можуть спричинити ризик життю і здоров’ю, то, зрозуміло, що така інформація повинна виділятись на етикетці.

Також в обов’язковому порядку на маркуванні має зазначатися, чи відбулось заморожування або розморожування продукції, бо це впливає на її якість. Якщо ви підете зараз до магазину й подивитесь на креветки, або заморожену рибу, то часто складається таке враження, що там більше льоду, ніж креветок або риби. Мабуть кожен споживач мав такий досвід: ти купуєш заморожену продукцію, однак після розморожування вона зменшується в півтора або навіть два рази. Тепер згідно із новим Законом на маркуванні буде зазначена загальна маса і маса безпосередньо продукції. Тобто, умовно кажучи, загальна маса може бути кілограм, а сама продукція 500, чи, наприклад 700 грам. Споживач повинен мати цю інформацію. Врахувавши дані етикетки та ціну він матиме можливість зробити свідомий вибір – купувати таку продукцію чи ні.

Отже, фактично маркування буде відповідати вимогам європейського законодавства і ставлення до українського споживача буде нічим не гірше, ніж до європейського. Порушники ж цього закону будуть платити чималі штрафи.

– Які етапи передбачені для втілення Закону в життя?

– Закон передбачає перехідний період у три роки, протягом якого може використовуватися як старе, так і нове маркування. Це зроблено для того, щоб не було збитків для бізнесу та щоб не спричинити здорожчання продукції для споживача, бо відкликання продукції з ринку та перемаркування її тягне за собою збільшення витрат.

Тому з 6 серпня, а потім ще 3 роки на ринку будуть присутні товари як зі старим, так і з новим маркуванням. Думаю, що на першому етапі ці зміни не будуть відчутні, але поступово буде вводитися продукція вже з єдиним маркуванням. Я не виключаю, що деякі виробники будуть робити на цьому певні маркетингові кроки, приваблюючи таким чином покупців.

Але через 3 роки на ринку повинна залишитись тільки продукція, яка відповідає всім вимогам нового маркування.

Що ж стосується контролю, то після того як Закон набуде чинності, ми адаптуємо уніфіковані форми актів з перевірки безпечності харчової продукції, додамо ті позиції, які стосуються маркування і будемо їх перевіряти у рамках планових та позапланових заходів державного нагляду та контролю.

— Яка передбачається відповідальність для тих, хто порушує Закон.

— Існує ціла низка статей щодо відповідальності. Наприклад, за неправильне маркування, якщо воно не несе шкоду життю та здоров’ю людей,  заплановано штраф від 3 мінімальних зарплат (понад 12,5 тис. грн) для фізичних осіб суб’єктів підприємницької діяльності, і до 5 мінімальних зарплат (майже 21 тис. грн) для юридичних осіб. Якщо ж виявлять неправильне маркування щодо алергенів, чи інших шкідливих речовин, через що може бути нанесена шкода здоров’ю, або навіть життю людей, то штрафи становитимуть 20 і 30 мінімальних зарплат для фізичних і юридичних осіб (83,5 тис. грн і 125,3 тис. грн відповідно). Як бачите, штрафні санкції достатньо адекватні. Вважаю, що це переконлива мотивація для того, щоб дотримуватись вимог законодавства.

—      Чи буде діяти народний контроль, тобто чи може людина кудись звертатися, якщо вона виявить порушення?

—      Так, може. Є форма скарги. Вона розміщена у нас на сайті для покупців, які виявили порушення. Хоча найближчі три роки право продавати продукцію з старим маркуванням мають фактично всі. Це перехідний період. Але якщо людина побачить порушення і вважає, що воно зачіпає її права і обов’язки, то вона може звернутися до територіального органу Держпродспоживслужби, і відповідно після цього відбуваються перевірки. Перелік територіальних органів є у нас на сайті.

Перейдемо до більш специфічних маркувань. Зараз дуже модно віддавати перевагу екологічним продуктам. В разі якщо виробник розміщує на пакуванні маркування «натуральний» або «100% натуральний», то яким чином він повинен підтвердити відповідність цього надпису згідно вимог нового Закону?

—      Закон визначає чіткі умови застосування слова «натуральний» у позначенні ароматизатора, харчового продукту і, окремо, молочних продуктів.

Згідно з Законом слово «натуральний» може бути застосовано відносно ароматизатора у разі, якщо ароматичний компонент містить виключно натуральні ароматичні препарати або натуральні ароматичні речовини.

Застосування слова «натуральний» щодо молочних продуктів чи їх інгредієнтів допустимо, якщо вони відповідають таким критеріям:

— не вироблені з сировини штучного походження, яка не є природною сировиною рослинного походження, тваринного походження, водоростей, грибів, мікроорганізмів, мінеральних речовин, вітамінів, які не були ідентифіковані;

— продукт або інгредієнт не містить інгредієнтів, вироблених із сировини штучного походження;

—продукт або інгредієнт не містить штучних барвників, штучних ароматизаторів, штучних консервантів, штучних стабілізаторів, штучних харчових добавок, штучних підсолоджувачів;

— продукт або інгредієнт отримано або вироблено із сировини в результаті фізичних та/або ферментативних, та/або мікробіологічних процесів переробки, у тому числі із застосуванням pH-регулювання біологічним методом;

—продукт або інгредієнт вироблено без застосування методів генної інженерії.

У  маркуванні  молочних  продуктів  забороняється використовувати слово «натуральний» щодо продуктів:

— з повністю або частково заміненими складовими молока (молочний жир, молочний білок, лактоза);

—у виробництві яких використовувалися жири або білки немолочного походження, а також будь-які стабілізатори та консерванти (для традиційних молочних продуктів).

В іншому випадку заборонено використовувати назву «натуральна продукція». І накладаються штрафні санкції в розмірі 3-5 мінімальних зарплат в випадку порушень цих вимог.

—      Які документи має надати (чим підтвердити) виробник, застосовуючи маркування «натуральний» відносно молочних продуктів та/або їх інгредієнтів?

—      Перш за все, це технічні умови виробництва і склад продукції. Виробник повинен підтвердити відповідність продукції шляхом лабораторних досліджень та іншими документами. У разі, якщо є підозри про невідповідність, ми проводимо контрольні дослідження із залученням лабораторій, які уповноважені Службою. Перелік таких лабораторій розміщено на нашому сайті.

—      Чи розглядатиме Держпродспоживслужба у якості підтверджуючих документів висновки акредитованих органів з оцінки відповідності?

—  У разі, якщо схема сертифікації передбачає оцінювання за критеріальною базою згідно з Законом, Служба розглядатиме протоколи оцінювання акредитованих органів з оцінки відповідності як підтверджувальну документацію. Але це можливо за умов, якщо оцінювання проводилось на підставі протоколів досліджень проведених акредитованими лабораторіями. Такий спосіб підтвердження є добровільним для оператора ринку, але він більш надійний, тому що здійснюється незалежною третьою стороною, компетентність якої перевірена національним органом акредитації.

—      Чи несуть відповідальність за дотримання цього Закону саме заклади торгівлі, якщо вони пропонують товари з якимись порушеннями?

—      Відповідно до законодавства відповідальність несе той оператор, який вводить продукцію в обіг. У випадку виробництва – це виробник, а у випадку імпорту – імпортер, тому що виробник не резидент, а імпортер. Відповідно, заклади торгівлі зобов’язані вилучити і повернути продукцію, яка не відповідає вимогам законодавства, а основну відповідальність за це несе виробник.

      А чи передбачає Держпродспоживслужба моніторинг та аналіз того, як працює цей Закон протягом якогось терміну, щоб ввести деякі корегування, зміни?

—      Ми безпосередньо не вносимо корегування та зміни, бо ми не є суб’єктом законодавчої ініціативи. Таким суб’єктом може бути Кабмін, Президент та народні депутати України. Але ми постійно аналізуємо ефективність виконання  таких законопроектів чи нормативно-правових актів та надаємо свої пропозиції щодо їх удосконалення. Ці пропозиції зазвичай підтримуються депутатами. Тому зворотній зв’язок тут є. Ніде в світі система безпечності  харчів не є сталою, бо змінюються умови, реалії на ринку. Змінюються самі ринки. Наприклад, зараз велика проблема і у нас, і в ЄС – це питання Інтернет-торгівлі. Зрозуміло, що паралельно з цими змінами повинні відбуватися зміни у законодавстві.

—      У цілому Ви задоволені цим Законом і що Ви від нього очікуєте?

—      Так, я задоволений цим Законом як споживач. Наше завдання, як органу контролю і нагляду, контролювати вимоги Закону. Думаю, що коли закінчиться перехідний період, кожен споживач України відчує різницю в маркуванні та конкретну користь від євроінтеграції.

Редакція «Укрпрес-Інфо» висловлює подяку прес-службі Держпродспоживслужби за сприяння у підготовці цього інтерв’ю.

Комментарии Facebook