Агонія Української Республіканської Партії або як виганяють журналістів зі з’їзду, перетворюючи партію в закритий (сепаратний) клуб

1763

Сьогодні 18 травня в Києві, в день, коли повсюдно відзначається День Європи де проголошуються принципи демократії, прозорості та дотримання журналістських стандартів, Українська Республіканська партія під керівництвом “вождя” Сергія Джерджа показало свою личину.


Замість відкритого процесу, суспільство переконалося, що так звані «Республіканці», а Республіка (лат. Res publica – «громадські справи») показали, що вони перетворюють партію в закритий клуб для обраних, де інакомислення переслідується вигнанням і іншими санкціями. І проводяться сепаратні (закриті) перемовини (лат. separatus, окремий, особливий).

Сьогодні мене як журналіста видворили за межі проведення, так званого з’їзду Української Республіканської партії. Це закрите збіговисько з невеликої кількості людей, виявляється називається ХІ (XXVІ) з’їздом УРП .

У нас інтерес до з’їзду виник після того як дізналися, що республіканці масово виходять з УРП.

Кулуарно прийнявши рішення, кліка партії в терміновому порядку організувала проведення 18 травня цього з’їзду, за адресою місто Київ, вул. Антоновича 3А, в приміщенні Всеукраїнської координаційної ради. Інформація про це надійшла в нашу редакцію і попросили провести журналістську роботу і незалежно зафіксувати (фото і відеофіксація) що там відбувається.

Прибувши на місце,  об 11 годині ранку я зайшов за адресою і піднявся на другий поверх. Де звернувся до реєстраторів захода з проханням внести мене в списки, в якості преси. Реєстратори взяли моє посвідчення і пішли в якусь кімнату, через пару хвилин повернулися, повідомили, що мені перебувати на з’їзді не можна, так як це засідання закрите.

Я відповів, що на публічному заході як з’їзд я маю повне право бути присутніми, а в іншому випадку, заборона з їх боку є кримінальною стаття щодо перешкоджання журналістській діяльності, тим більше в новій редакції. Незважаючи на мої аргументи мене, силою виштовхнули невідомі люди, я це знімав на телефон. Після того як я вийшов, об 11:12 я викликав поліцію, хвилин через 20 прибув наряд з двох чоловік.

Я пояснив ситуацію і відправився за адресою проведення заходу. Знімав на відеокамеру. На балконі другого поверху знаходилося близько п’яти чоловік, вони глузували.

Після того як один з поліцейських попросив вийти вниз з роз’ясненням, вийшла спочатку одна людина, потім ще кілька. Чоловік у синій сорочці повідомив, що на його думку треба було заздалегідь реєструватися. Він сказав, що представники своєї преси присутні і що він готовий забезпечити проведення інтерв’ю для нас, але пізніше, після з’їзду. Він уважно вивчив моє посвідчення, але в приміщення так і не пустили.

У зв’язку з вищевикладеним хочу підкреслити, наступне для подібних прецедентів та для інших партій, що будь-який публічний захід апріорі не може бути закритим:

  1. Закритий партійний з’їзд не є легітимним, тим більше з порушенням регламенту і часу проведення;
  2. Перешкоджання журналістській діяльності, зокрема заборона на присутність представника преси є кримінальним злочином згідно статті Стаття 171 ККУ.

Ця ситуація тепер викликала особливий інтерес редакції ukrpress.info і ми збираємося проводити журналістики розслідування про те, що саме відбувається в партії, яка називає себе республіканською, партія яка на порозі незалежності була ідейною і боролася за свободу, а зараз по всій видимості перетворюється в корупційний клуб, ганьблячи ім’я великого Левко Лук’яненко, який був членом цієї партії.

Левко Лук’яненко — український політичний та громадський діяч, дисидент, засновник Української гельсінської групи, народний депутат чотирьох скликань Верховної Ради, Герой України.

Президент України призначив державні стипендії імені Левка Лук’яненка

Він народився 24 серпня 1928 року в селищі Хріповка Чернігівської області. У січні 1961 року радянський суд засудив Лук’яненка до розстрілу за «антирадянську агітацію та пропаганду». Згодом вирок замінили на 15 років ув’язнення.

На волю він вийшов у 1976 році, але вже через рік його засудили до 10 років тюрми та 5 років заслання. На волю Лук’яненко вийшов у 1988 році, провівши загалом у в’язниці 26 років.

Левко Лук’яненко є одним з авторів «Акту проголошення незалежності України».

Велика людина була, один з творців сучасної України.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення захисту професійної діяльності журналістів.

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2016, № 12, ст.135)

Верховна Рада України постановляє:

  1. Внести до Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131) такі зміни:

1) частину другу статті 163 викласти в такій редакції:

“2. Ті самі дії, вчинені повторно або щодо державних чи громадських діячів, журналіста, або вчинені службовою особою, або з використанням спеціальних засобів, призначених для негласного зняття інформації, – караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років”;

2) статтю 171 викласти в такій редакції:

“Стаття 171. Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів

  1. Незаконне вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених журналістом матеріалів і технічних засобів, якими він користується у зв’язку із своєю професійною діяльністю, незаконна відмова у доступі журналіста до інформації, незаконна заборона висвітлення окремих тем, показу окремих осіб, критики суб’єкта владних повноважень, а так само будь-яке інше умисне перешкоджання здійсненню журналістом законної професійної діяльності – караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
  2. Вплив у будь-якій формі на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов’язків або переслідування журналіста у зв’язку з його законною професійною діяльністю – караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до чотирьох років.
  3. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, якщо вони були вчинені службовою особою з використанням свого службового становища або за попередньою змовою групою осіб, – караються штрафом від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого”.

    Президент України

    П.ПОРОШЕНКО

м. Київ  4 лютого 2016 року  № 993-VIII

Далі буде…

Олексій Воронцов

Комментарии Facebook