Як цифрова валюта допомагає боротьбі з корупцією і наповненню бюджету – банкір Наталія Ігнатченко

1722

Кому краще довіряти — людям чи технологіям? Технології змушують рухатись світ швидше і швидше та змінюють наше життя деколи неймовірно. Сьогоднішній рівень економічного розвитку було досягнуто насамперед завдяки сучасній монетарній системі яка базується на фіатних грошах, які випускаються центральними банками.


Ні в кого не викликає сумнівів в необхідності державної монополії на випуск і комплексний контроль за обігом національної валюти, яка не має реальної вартості і з 1971 року не забезпечена золотом.

Держава через Національний банк (центральний банк) і свою монетарну політику забезпечує високий рівень довіри до національної валюти. Звичайно, що ніхто не може забезпечити вищий рівень довіри ніж держава. Це було очевидною загальною думкою,  але до того часу коли виникла технологія блокчейн і криптовалюти на її основі.

Довіра до криптовалюти, або віртуальної чи цифрової валюти,  або приватних грошей базується не на посередниках з високим рівнем репутації, не на політиці, що проводиться посадовцями в інтересах всього суспільства та держави, як це має місце з фіатними грошима.

Ця довіра базується на математичних алгоритмах, правилах консенсусу,  що виконуються автоматично на комп’ютерах всіх хто приймає участь у розрахунках одночасно, всі операції записуються в послідовний ланцюг блоків. Цей ланцюг блоків є взаємопов’язаною базою даних в якій жоден елемент не може бути змінено без руйнування всієї бази записів.

Записи і операції базуються на асиметричній криптографії, при  цьому доступ до операцій здійснюються за допомогою публічних і приватних ключів,  які відкриваються для всіх учасників розрахунків. Поява криптовалют співпала зі світовою економічною кризою 2008 року,  коли довіра до міжнародної банківської системи значно знизилась.

Таким чином, технології надали світу систему, яка позбавила необхідності довіряти будь-кому. Все що потрібно — лише пам’ятати свій секретний ключ і будеш мати безпечний доступ до своїх криптоактивів  без можливості маніпуляцій ні з боку посадовців, ні з боку урядів. Можна керувати своїми криптоактивами з будь якої точки світу без потреби в посередниках яким можна довіряти, таких як банки. Деякі ентузіасти вважають, що криптовалюти докорінно змінять сучасну фінансову систему і почнуть витісняти фіатні гроші.

Але давайте дослідимо підґрунтя зазначеної точки зору. Після зростання міжнародної популярності біткоіна, в основному у 2012 році, уряди і центральні банки почали вивчати блокчейн технологію і можливості її застосування у банківській сфері,  враховуючи випуск криптовалюти центральними банками.

Однак, до теперішнього часу ми не бачили жодного значного проекту запровадження криптовалюти центральним банком. На наш погляд причини цього є очевидними. Природа фіатних грошей базується на кредиті, централізованій емісії і нагляді. Але криптовалюта — це дещо цілком протилежне. Вона не враховує ні облікової ставки, ні відсотків, ні нагляду і вона децентралізована.

Кредитна   система сучасної держави це дуже складний механізм що складається з багатьох інституцій і різних видів політик для балансування фінансової системи і відповідного реагування на щоденні виклики.   Це рівноважне поєднання  ринкових і адміністративних інструментів для управління економікою. Ми вважаємо занадто легковажним заявляти, що просто ІТ технологія, навіть з виключно точною системою запису, зможе замінити фіатні гроші.

Інша причина того що криптовалюти не зможуть замінити фіатні гроші, або навіть витіснити значну їх частину, є ще більш очевидною і яскравою. Зробивши простий аналіз ми зможемо переконатись, що популярність будь якої криптовалюти вимірюється рівнем капіталізації і можливістю її легкого обміну на фіатну валюту.

Різкий злет світового ринку криптовалют до $ 800 мільярдів протягом грудня 2017 року -січня 2018 року був зумовлений інвестиціями саме у фіатних грошах в криптовалютні активи приватними інвесторами і приєднанням до торгівлі інституціональних інвесторів по всьому світу.

Таким чином ми можемо підсумувати, що криптовалюти не можуть існувати та успішно розвиватись без традиційних національних валют або фіатних грошей і не існує ніякої загрози витискування або заміни фіатних грошей криптовалютами.

Саме цьому багато розвинених країн, таких як Японія, Німеччина, Іспанія та інші, визнали криптовалюти легальним засобом платежу на законодавчому рівні на території цих держав. Така політика  просуває інновації, підвищує обіг товарів і послуг на певний рівень і зовсім не впливає на загальну монетарну і фінансову політику держави.

Висока волатильність криптовалют не дозволяє їх широко застосовувати для внутрішніх і зовнішніх торгівельних операцій і саме по собі згадування волатильності пов’язане з курсом обміну на фіатні гроші.

У загальному розумінні, згідно з міжнародним правом будь яка криптовалюта не може вважатись грошима або валютою оскільки нема криптовалют включених до переліку валют що представлені в міжнародному стандарті  ISO 4217. Криптовалюти використовуються як гроші тому, що вони мають всі характеристики грошей і можуть виконувати всі функції грошей, але парадокс полягає в тому, що при цьому вони грошима не вважаються, бо на це потрібне визнання на державному рівні.

У Великобританії було проведено широку громадську дискусію з залученням експертів з криптоактивів,  фінансистів, банкірів, науковців, юристів та учасників ринку. Отже, внаслідок цього — операції з криптоактивами у Великобританії не розглядаються як фінансові операції і не повинні регулюватися фінансовим правом. Міністр фінансів Великої Британії вважає, що криптовалюти не представляють загрози економіці. Тому, на його думку, регулювання цього ринку має бути  «помірним».

Інші види цифрових валют крім крипто

Ми розглядали криптовалюту як один із видів цифрових грошей, і цей термін вже широко використовується у фінансовій термінології. Проте не існує загальноприйнятого міжнародного визначення цифрових грошей. Поняття цифрових грошей прийшло задовго до криптовалюти. Під цифровими грошима розуміється будь-яка валюта в цифровому або електронному вигляді, включаючи гроші на банківських рахунках та на різних електронних пристроях. Це означає, що ми говоримо про звичайні фіатні гроші, випущені центральними банками, але які не мають фізичної форми банкнот чи монет.

Величезна кількість різних платіжних систем та інтеграторів платежів довели процес  переказу грошей до досконалості за допомогою пластикових карток, Інтернету, незліченної кількості ІТ-продуктів та пристроїв. Основною і обов’язковою характеристикою будь-якого популярного виду «цифрової валюти» є легкий, зручний та безпечний обмін на фіатні гроші і навпаки.

Це означає, що коли ми говоримо про «цифрові гроші», крім криптовалют, ми не маємо на увазі випуск якогось нового виду грошей. Це та сама фіатна валюта у безготівковій формі що була випущена центральним банком, і яка знаходиться під його повним і комплексним наглядом за допомогою різних методів контролю, регулювання, сертифікації або ліцензування.

Говорячи про  «цифрову валюту» у загальному розумінні, ми не маємо на увазі жодного нового або спеціального виду грошей, що випускаються третіми сторонами. Скоріше за все, це така сама валюта, що випускається центральним банком, але яка зберігається на різних пристроях у цифровій або електронній формі і яка може бути передана на інші різні пристрої за допомогою різних засобів передачі даних.

Основними цілями будь-якої цифрової валюти є: легкий, зручний, швидкий, дешевий та безпечний переказ грошей. Як правило, це досягається завдяки складним програмним продуктам та обладнанню, але не через випуск якихось спеціальних грошових продуктів.

Таке завдання є можливим лише для потужних спеціалізованих компаній, які добре обізнані у питаннях безпечної передачі і зберігання даних та здатні створювати відповідний ІТ-продукт, який буде отримувати популярність як серед клієнтів, так і для трейдерів. Це означає, що зазначені ІТ-продукти для “цифрових грошей” повинні бути кращими, ніж існуючі, які є близькими до ідеальних, як продукти VISA або MC, які довели передачу, обмін і все, що можна зробити за допомогою грошей майже до досконалості.

Електронні гроші в Україні

 В Україні, на жаль, закон про електронні гроші дозволяє «випускати» електронні (або цифрові) гроші тільки банкам. Тут ми можемо бачити причину, чому в Україні не існує жодної успішної платіжної системи, яка надає клієнтам і торговцям популярну «цифрову валюту», яка може бути дуже корисною для місцевої економіки. У нас є багато інтеграторів  платежів та розвинена інфраструктура платіжних карток по всій країні, але не існує ніякої місцевої «цифрової валюти», оскільки таке завдання не може бути виконане комерційним банком, тому що це не є звичайною статутною діяльність комерційного банку.

Національний банк України оголосив про плани розробки та впровадження власної крипто валюти за допомогою технології блокчейн, пізніше плани було змінено, щоб створити власну електронну валюту або електронну гривню, але використання технології блокчейн все ще залишається у планах. Ми вважаємо, що такі плани не можуть бути реалізовані швидко, з причини відсутності чіткої концепції. Одна річ зрозуміла — нова електронна валюта повинна зменшити кількість банкнот та монет в обігу.

Цифрові  фіатні гроші — що це таке?

 Таке рішення вже існує і надається міжнародною компанією eCurrency. Основними характеристиками цифрових фіатних грошей (ЦФГ) є наступні:

— випускається центральним банком, використовуючи обладнання, надане компанією, для заміни банкнот та монет на цифрові гроші. Кількість випуску ЦФГ відповідає рішенню центрального банку. Центральний банк здійснює повний контроль та нагляд за ЦФГ без відстеження на банківських рахунках для здійснення транзакцій, що набагато дешевше, ніж традиційні безготівкові операції;

— можуть бути розповсюджені через комерційні банки або інші уповноважені установи;

— вони накопичуються на електронному гаманці,  на мобільному телефоні або на будь-якому іншому електронному пристрої, з використанням паролю для транзакцій;

— ЦФГ можна передавати за допомогою інструментів та каналів будь-якої платіжної системи. Для здійснення операцій з ЦФГ платіжна система, яка бажає отримати такий функціонал повинна додати до своїх функцій можливість зберігати спеціальний контент для ЦФГ;

— для передачі ЦФГ від однієї особи до іншої не потрібен будь-який посередник, як банк чи інша організація. Передача відбувається так само, як звичайні готівкові гривні або монети. Єдина відмінність полягає в тому, що замість готівки люди передають цифрову валюту, яка зберігається та відображається на їх пристроях;

— переведення ЦФГ можна здійснювати в режимі реального часу за допомогою інтернету або в режимі офлайн без доступу до Інтернету за допомогою технології NFC між пристроями, між якими передається ЦФГ. Це означає, що клієнти можуть використовувати, обмінювати та передавати свої ЦФГ, які зберігаються на їх мобільних пристроях, навіть якщо оператор мобільного зв’язку вимкнений;

— легко обміняти ЦФГ на гривню на банківському рахунку, або для поповнення кредитної картки, або для іншого обміну валюти, або для отримання готівки.

Перелічені вище функції показують, що цифрова валюта має всі функції та можливості традиційної готівки, але виглядає в цифровій формі. ЦФГ є більш комфортними і безпечними бо вкрасти цифрову валюту набагато складніше ніж звичайну готівку.

Також, цифрова валюта відрізняється від звичайних безготівкових транзакцій, операцій з картками чи інших транзакцій з платіжними системами, оскільки відсутні сліди грошового переказу як на банківських рахунках, так і  на ресурсах платіжних систем, що переводять ЦФГ, якщо клієнт хоче зберегти анонімність таким же чином, як і при операціях з готівкою.

Для встановлення такої системи нема потреби у використанні блокчейн платформи, майнінгу, правилах консенсусу. Весь контроль за порядком грошового обігу та нагляд здійснюється Національним банком таким же чином, як це відбувається щодо банкнот та монет. Також нема потреби у зайвих витратах електричної енергії,  як при операціях з біткоіном.

Що відбувається з  ЦФГ у світі?

Практично не існує рішень, які використовують центральні банки, що випускають вітчизняну криптовалюту з використанням технології блокчейн, крім невдалого проекту у Венесуелі, але ситуація з ЦФГ у світі зовсім інша.

Компанія eCurrency надала свою технологію для ЦФГ до Міжнародного союзу телекомунікацій (МСТ). Започатковано робочу групу з учасниками від МСТ, Народного банку Китаю (НБК), Міністерства інформації та зв’язку Китаю та Інституту цифрових грошей Китаю. Завдання робочої групи полягає в розробці основи для ЦФГ, вивченні сценаріїв сумісності та інтеграції з діючими платіжними системами. Можна сподіватися, що  найближчим часом Народний банк Китаю реалізує рішення для ЦФГ, що безперечно забезпечить значні переваги для китайської економіки.

Банк Англії почав глобальну дискусію щодо з’ясування перспектив впровадження ЦФГ. Центральний банк Швеції дуже близький до її введення в країні. Центральний банк Уругваю вже розпочав тестування цифрових Уругвайських песо.

Банк Канади оприлюднив детальний звіт про цифрову валюту центрального банку (ЦВЦБ) та продовжує розглядати атрибути ЦВЦБ. Серед важливих атрибутів — це можливість дозволити повну анонімність. Ми хотіли б підкреслити два висновки з цього звіту, згідно з якими ЦВЦБ зменшує агреговані ризики, покращує фінансову стабільність та зменшує злочинну активність.

Корпорація Rizal Commercial Banking запустила ЦФГ у Філіппінах у травні 2018 року. Таким чином, люди цієї країни вже користуються пілотом eПесо. eПесо розміщується в мобільному гаманці, додатку для смартфонів, який можна завантажити через Google Play, і незабаром буде доступний через Apple  Store.

PayPro Indonesia розглядає можливість використання рішення для ЦФГ в Індонезії. Завдяки рішенню електронної валюти, продукт електронних грошей PayPro постачає криптографічно захищений  інструмент, який гарантує відсутність маніпуляцій з даними, підвищуючи безпеку та довіру для споживачів.

Переваги ЦФГ для України

На підставі вищенаведеного дослідження давайте підсумуємо переваги впровадження цифрової валюти для України:

— зменшення витрат Національного банку на емісію та обіг банкнот та монет;

— більша безпека та зручність як приватних осіб, так і підприємців здійснювати операції з готівкою, використовуючи переваги грошових коштів з одного боку та електронну передачу з іншого;

— дешеві та безпечні операції у цифровій готівці для всіх видів торговців та продавців;

— прискорення грошового обігу, що призводить до зростання ВВП.

Враховуючи нинішню ситуацію в Україні зі значною частиною економіки в тіні, що становить майже 50%, впровадження ЦФГ значною мірою вплине на економіку країни, використовуючи лише ринкові інструменти. Отже, основною причиною значної частини знаходження економіки в тіні є високий рівень корупції та відсутність прозорих та однакових для всіх правил ведення бізнесу. Тіньова економіка обслуговується готівкою. В Україні для готівкових операцій використовуються у більшій мірі долари США. Згідно з розрахунками Національного банку, близько 92 мільярдів доларів США зберігаються та обмінюються в Україні поза банківською системою  в готівковій формі.

Ця сума готівкових  доларів США майже еквівалентна рівню ВВП України. Звичайно, впровадження ЦФГ не може повністю змінити ситуацію, але напевно це дозволить зробити грошові операції більш безпечними, легкими та зручними. Таким чином, очевидно що з впровадженням ЦФГ деяка частина грошового обігу  буде обертатись з використанням цифрових грошей і відповідно, доларовий готівковий обіг зменшиться.  Навіть у випадку, якщо ЦФГ, які замінять готівковий доларовий обіг, досягнуть лише 2%-го рівня від загального готівкового обігу у доларах США, ця сума складатиме близько 2 мільярдів доларів США,  що більше, ніж кількість річних іноземних інвестицій в Україну.

У будь-якому випадку ми вважаємо, що Національний банк України приєднається до інших країн світу для  глибокого вивчення переваг цифрових валют, а може буде одним з перших і найпрогресивніших у даному питанні, бо для нашої економіки таке впровадження має набагато більше  практичне значення ніж для країн з розвиненою економікою і правовою системою, де відсутня тіньова економіка і широко розповсюджені безготівкові розрахунки.

Голова Спостережної ради ПАТ «ВЕРНУМ БАНК» Наталія Ігнатченко

Комментарии Facebook