Григорій Сковорода про бджіл

24

Григо́рій Са́вич Сковорода́  народився 3 грудня 1722 року — український просвітитель, гуманіст, філософ, поет, педагог. Освіту здобув у Києво — Могилянській академії. Переслідуваний світськими та духовними властями, з 1770-х років вів життя мандрівного філософа. У його філософських діалогах і трактатах біблійна проблематика переплітається з ідеями древньогрецької філософії. Сенс людського існування — подвиг самопізнання. Помер 9 листопаду 1794 року. Зображений на 500 гривневій купюрі — найбільшої на даний час за номіналом купюри в Україні.

До літератури увійшов, як байкар. Писав Григорій Сковорода і про бджіл.


В день народження Григорія Сковороди моє велике дякую за його філософські казки

«Бджола та Шершень» (притча)

— Скажи мені, Бджоло, чого ти така дурна? Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто і шкодять, приносячи замість нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед. Багато у вас голів, але всі безмозкі. Видно, що ви без пуття закохані в мед.

— Ти поважний дурень, пане раднику,— відповіла Бджола.— Мед любить їсти й ведмідь, а Шершень теж не проти того. І ми могли б по-злодійському добувати, як часом наша братія й робить, коли б ми лише їсти любили. Але нам незрівнянно більша радість збирати мед, аніж його споживати. До сього ми народжені і будемо такі, доки не помремо. А без сього жити, навіть купаючись у меду, для нас найлютіша мука.

Мораль про сьогодення:

Шершень — се образ людей, котрі живуть крадіжкою чужого і народжені на те тільки, щоб їсти, пити і таке інше. 

А бджола — се символ мудрої людини, яка у природженому ділі трудиться.

Багато шершнів без пуття кажуть: нащо сей, до прикладу, студент учився, а нічого не має? Нащо, мовляв, учитися, коли не матимете достатку?

Роздуми Григорія Сковороди, записані в мандрах по Україні на протязі більш ніж четверті століття:

Кажуть се незважаючи на слова Сіраха: «Веселість серця — життя для людини» — і не тямлять, що природжене діло є для неї найсолодша втіха.

Погляньте на життя блаженної натури і навчітеся. Спитайте вашого хорта, коли він веселіший?
— Тоді,— відповість вам,— коли полюю зайця.
— Коли заєць смачніший?
— Тоді,— відповість мисливець,—коли добре за ним полюю.

Погляньте на кота, що сидить перед вами, коли він куражніший? Тоді, коли всю ніч бродить або сидить біля нори, хоча, зловивши, й не їсть миші.

Замкни в достатку бджолу, чи не помре з туги, в той час, коли можна їй літати по квітоносних лугах? Що гірше, ніж купатися в достатку і смертельно каратися без природженого діла? Немає гіршої муки, як хворіти думками, а хворіють думки, позбавляючись природженого діла. І немає більшої радості, аніж жити за покликанням.

Солодка тут праця тілесна, терпіння тіла і сама смерть його тоді, бо душа, володарка людини, втішається природженим ділом. Або так жити, або мусиш умерти.

Старий Катон чим мудрий і щасливий? Не достатком, не чином тим, що йде за натурою, як видно з Ціцеронової книжечки «Про старість»… Але ж розкусити треба, що то значить—жити за натурою. Про се сказав древній
Епікур таке: «Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним».

До 300-річчя Григорія Савовича пропонуємо розпочати зворотній відлік в місяцях, тижнях та днях.

Отже, від сьогодні — 4 грудня 2017 року на 10 годину ранку залишилося:

60 місяців, 260 тижнів, 1826 днів.

Комментарии Facebook