В Києві презентували музей, що має об`єднати Українську націю

74

У вівторок, 7 листопада, в інформагентстві УНІАН відбулася прес-конференція на тему: «Доторкнися до історії: в Києві презентують унікальний проект аналогів якому в Україні немає — музейний проект «Історія становлення української нації», за участі низки громадських  і суспільних діячів, політиків, меценатів.

Адреса музею: вул. Десятинна, 12, (так званий град Володимира, на Старокиївській горі).

Не гірше за музей Мадам Тюссо

Ідейний натхненник проекту, бізнесмен, галерист і суспільний діяч Валерій Галан назвав основною метою створення інтерактивного музею виховання нового свідомого покоління українських громадян на позитивних прикладах із минулого. На його думку, постійне відставання України від Європи можна пояснити одним фактором — відсутністю в українців самоповаги. А немає її тому, що пересічному українцю нічим особливо пишатися, він не пам’ятає своєї історії, не знає, що його предки захищали Європу, що в нас були власні науковці, власні художники, мислителі. Саме тому небайдужі активісті, об’єднавшись із ученими з різних країн, дослідили минуле України і знайшли в ньому позитив, щоб людям було чим пишатися. Негативні моменти були свідомо виключені, бо як зазначив Валерій Галан, їх в житті  і так вистачає. Всі розуміють, що історичні діячі не є чорними або білими, скажімо, Володимир Великий зробив багато, але Хрещення Русі пройшло в тому числі насильницькими методами. Але нехай про це пишуть критики проекту. Потрібно змінити свідомість людей, прищепити їм самоповагу, а зробити це можна тільки через позитивні, героїчні сюжети.

Подібний шлях раніше пройшли поляки. Автори проекту не претендують на універсальну історичну правду,  в основі все-таки лежить ідеологія. Саме вона повинна об’єднати націю, яку поки що об’єднують тільки вареники і борщі. На його думку, неприпустимо, що в кожному регіоні країни власні герої.

Якщо ж говорити про технічну сторону проекту, то В. Галан описує його, як один із найпрогресивніших: технології випереджають середній світовий рівень на 5-6 років. Музейна експозиція включає в себе близько 130 фігур, об’єднаних в 35 сюжетів. Фігури ці виконані із силікону, і є настільки високоякісними що при відповідному освітленні складно відрізнити їх від людей. Всі фігури органічно вписуються в облаштовані діорами і панорами. Змістова частина подається, як у вигляді анотацій, так і у формі радіо гіда на 7 мовах. Окрім того буде інтерактивна стіна з додатковими матеріалами до ознайомлення. Вся екскурсія має тривати приблизно півтори години, щоб не перенапружувати увагу відвідувачів.

Що носила загадкова служниця Малуша?

Консультант проекту, доктор історичних наук Михайло Відейко, завідувач дослідницької лабораторії з археології історико-філософського факультету Київського інституту Грінченка зупинився докладніше на особливостях історичної реконструкції зовнішнього вигляду персонажів. За його словами, реконструкторам доводиться поєднувати історично достовірні факти з певними здогадками і припущеннями. Скажімо, в експозиції можна буде побачити служницю княгині Ольги Малушу, відому, як матір князя Володимира. Очевидно, що ніхто не знає напевно, яким був одяг служниць, але розкопки Іскоростеня, з якого за традиційними уявленнями походила Малуша, дають певний археологічний матеріал — прикраси, тощо. Творче припущення довершує справу. Іноді доводиться йти за аналогією, як у випадку із вінцем імператора Візантії Костянтина Багрянородного. Головне не економити на експонатах. Бо 100 років тому в Київський музей старожитностей (теперішній Національний художній) стояли черги охочих подивитися на пам’ятки київської старовини із розкопок Вікентія Хвойки. А хто зараз ходить до музеїв? Людям треба бачити щось яскраве і приголомшливе.

Про Будинок із Химерами і не тільки…

Політик і громадський діяч Микола Томенко, відомий зокрема, як засновник благодійного фонду “Рідна країна” і автор проекту “7 чудес України” провів пряму паралель між проектом “Доторкнись до історії” і — “7 чудес”. За його словами, він у своєму проекті також робив акцент на позитивній стороні подій. Окрім того М. Томенко наголосив на важливості персоніфікації історії, оскільки історія без обличь втрачає для людей значну частину привабливості. Суспільству потрібні впізнавані герої, яких можна брати за взірець. Неприпустимою є ситуація, коли вищі державні чиновники покладають квітки до пам’ятника українофобу Столипіну, як це було за попередньої влади. Коли для урядовців героями є вороги України — це свідчить про глибоку кризу.

В той же час, змінювати щось важко. Томенко назвав допомогу від академічних інституцій недостатньою. Академічні дослідники здатні критикувати, але не готові допомагати. Ясно, що фундамент проекту повинен бути історичним, але ж водночас він має надихати людей. Завжди можна сказати, що Скоропадський був німецькою маріонеткою, а Грушевський — м’якодухим нездарою, але ж до чого ми прийдемо із такими висновками. Треба ставитися з повагою до людей, які бодай щось зробили для України. Той же самий Довженко, хай би як він не був інфікований комунізмом чи сталінізмом, в 1944 році в Москві він виступав українською, а це про щось та й говорить, значить він український чоловік.

Влада, на жаль, також мало сприяє поширенню таких культурних ініціатив. Микола Томенко згадує, як пропонував Президенту Порошенку відкрити для відвідувачів Будинок із Химерами і виселити звідти 3.5. “калік” із протокольного відділу Адміністрації Президента. Натомість цей Будинок, який міг би стати перлиною Києва, обгородили ще більше. І таке нерозуміння проявляється в усьому.

Цю думку підтримує Ігор Пономарчук, засновник і генеральний директор Київського музею “Духовні скарби України”. Він пригадує, як на початку 2000-х років виникла можливість організувати у Ватиканській галереї виставку українських ікон. Натомість влада не виявила жодного зацікавлення в цій ідеї і фінансування під неї не знайшлося. Така ж історія із сумнозвісним референдумом у Нідерландах щодо асоціації ЄС з Україною. І. Пономарчук дивується, чому нікому не спало на думку за пару місяців до референдуму привезти до Нідерландів пару виставок українських митців, хоча б Марії Приймаченко. Показати європейцям, що ми цивілізована нація, в якої є свої генії і творці. На жаль, за 25 років нам  не вдалося побудувати успішну державу. Не в останню чергу тому, що українські олігархи на відміну від європейських бізнесменів не передають 80% своїх багатств на меценатство, а українській владі байдужа культурна спадщина українського народу.

 

Родіон Хомяков

 

Що побачать люди

У музеї розміщені унікальні воскові фігури, генеалогічні дерева, унікальні історичні мапи. Використовуються найсучасніші технології у виготовлені експонатів, декорацій та їх оформленні.

Кияни вперше отримають можливість побачити унікальні експозиції, зокрема ті, які показують незламний дух українських воїнів-захисників, а також вияв пошани воїнам «кіборгам» АТО за героїзм у боротьбі за незалежність України:

— «Героїчна оборона Донецького Аеропорту»: кіборги, захисники ДАП: Павло Чайка, Анатолій Свирид, Андрій Шараскін.

— «Передова АТО. Воїни Української Добровольчої Армії»: Ярош Дмитро, Валерій Краснян.

Із композиції «Великі  Українці: культурні діячі» буде представлено 2 фігури:

Богдан Ступка — український актор театру і кіно, лауреат Шевченківської премії, Народний артист,  Герой України. Іван  Миколайчук — український кіноактор, кінорежисер, сценарист. Лауреат Шевченківської премії.

Також будуть представлені й інші експозиції, зокрема:

ДАВНЬОРУСЬКА ДОБА

  • Трипільці, сармати
  • Скіфи, зародження слов’ян
  • Початкова Русь
  • Князь-воїн Святослав Хоробрий
  • Володимир Великий Хреститель Русі
  • Могутня держава Князя Ярослава Мудрого
  • Данило Галицький перший король України-Русі

СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ – ПОЧАТОК НОВОГО ЧАСУ

  • Князь Костянин Острозький «Некоронований король України-Русі»
  • Легендарний засновник Запорозької Січі — Дмитро «Байда» Вишневецький
  • Петро Конашевич Сагайдачний-славетний гетьман
  • Українська козацька держава гетьмана Богдана-Зиновія Хмельницького
  • Звитяжний гетьман Іван Виговський, переможець над московським військом у битві при Конотопі
  • Козаки —  визволителі Європи у війську Речі Посполитої короля Яна ІІІ Собєського

БОРОТЬБА ЗА УКРАЇНУ.  ВІД ЧАСІВ ІВАНА МАЗЕПИ ДО НАШИХ ДНІВ

  • Іван Мазепа та Пилип Орлик  будівничі нової України
  • Духовні будівничі сучасної України
  • Відродження нації
  • Українська держава гетьмана Павла Скоропадського
  • Симон Петлюра і Директорія Української Народної Республіки
  • Визвольний рух у ХХ столітті
  • Друга світова війна
  • Великі українці ХVІІ-ХХ століття
  • Еміграційний рух. Українські діаспори за кордоном
  • Проголошення Незалежності 1991 рік
  • Великі  українці: духовні  наставники
  • Майдан 2004. Помаранчева Революція
  • Боротьба за євроінтеграцію 2013-2014: Майдан. Революція гідності
  • Героїчна Оборона Донецького Аеропорту
  • Передова АТО. Воїни Української Добровольчої Армії.
  • Великі  українці: культурні діячі Великі  українці: відомі та сучасні
Комментарии Facebook